Черный атаман в виде поэзии

Печальная и трагическая песня, на стихи Нестора Махно.
Такой вот он был, Черный атаман...
"Землю попашет -попишет стихи" (с)
И стихи действительно мощные.

«Гей, ти батьку мій, степ широкий!»

Гей, ти батьку мій, степ широкий
Поговоримо ще з тобою,
Молоді мої, буйні роки
Та й пішли за водою…
О, ви звізди, ви звізди падучі,
Вже мені дорога немила
Бо мені молодому, на кучері,
Попадає пороша біла
Ой, ви ночі темні, безокі,
І мені не видно, куди я йду
З юних літ завжди одинокий
Ось таким пропаду
Де ж ви, де, брати, мої милі,
Сліз гірких нам ніхто не витер
Я стою, як дуб, на могилі,
А навкруг лиш хмари та вітер